Залізничний вокзал
Перше знайомство гостей міста з Чернівцями відбувається саме на залізничному вокзалі. Історія чернівецької залізниці бере свій початок з часів, за яких українські західні землі знаходилися під владою Австро-Угорської імперії. Досягнення науки і техніки та бурхливий розвиток промисловості зумовили гостру необхідність створення залізничного з’єднання імперії з її східними колоніями та Росією. День народження найстарішої в Україні Львівської залізниці датується 3 листопада 1861 року, адже саме цього дня новий потяг, що мав назву «Ярослав», подолав відстань між столицею імперії та Львовом, центром Галичини. А вже 1 вересня 1866 року перші пасажири потягу «Львів - Чернівці» отримали неймовірні враження від подорожі до серця Буковини. Далі залізничні шляхи прокладалися у російському напрямку. 1869 року свій перший потяг зустрічав Харків, 1870 року – Тернопіль та Київ, і лише 1873 року почало функціонувати залізничне сполучення з Волинню. Отже, Буковина серед інших колоній Австро-Угорської імперії займала одне з чільних місць, а розвиток міста Чернівці мав пріоритетне значення для монархії. Тому міська брама, що була «обличчям» Чернівців, повинна була бути здатною приймати найпочесніших та найвибагливіших гостей.
Відносно невеликі розміри вокзалу все ж не применшують його краси. 30 листопада 1909 року після закінчення будівництва, що тривало 3 роки, відбулося відкриття двоповерхового вокзалу, виконаного у стилі віденського модерну. Яскраво завершує образ зелений купол, що увінчує споруду на висоті 20 метрів. Фронтон залізничного вокзалу є домівкою богині Іриди, що відповідно до давньогрецької міфології відома як богиня-вісниця. Піднята рука напівоголеного силуету жінки говорить про привітний прийом гостей міста та душевне прощання з ними. З обох боків її оточують чотири янгола: одна пара тримає у руках квіти, інші двоє зображені зі стрілами. Янголята символізують гостинність місцевих жителів та їх буковинський темперамент. Гостям Чернівців слід остерігатися стріл «амурчиків», що кружляють вулицями старого міста.
Чарівне поєднання світло-зеленого та білого кольорів підкреслюють золоті акценти. Внутрішній інтер’єр прикрашають рослинні фрагменти, маскарони, крила яких дещо стилізовані, кацедуї та колеса, виконані у стилі модерн.
Колись потяг, що прибували до Чернівців, називали цугом (від нім. Zug - потяг). Кожне відправлення цугу супроводжувалося веселими композиціями, що виконував чернівецький оркестр. Ця чудова традиція збереглася. Аудіозапис чернівецької мелодії проводжає і сьогодні кожен пасажирський потяг, прощаючись з дорогими гостями та бажаючи їм щасливої дороги!
Карта